Передстартові та післястартові психічні стани

Три різновиди перед стартових станів: бойової готовності, стартової лихоманки та стартової апатії. Ці стани відображають різні рівні емоційного збудження. Його динаміка - не що інше, як зміна цих станів. Передстартове емоційне збудження може виникати навіть за декілька днів до старту.
Стан бойової готовності (на схемі БГ). Він характеризується оптимізацією функцій усіх систем організму, які забезпечують діяльність спортсмена в умовах змагання. Психологічно стан бойової готовності супроводжується напруженим очікуванням, загальним підйомом, бажанням вступити в боротьбу та намаганням віддати всі сили в боротьбі за перемогу.

Стартова лихоманка характеризується сильним хвилюванням, частковою дезорганізацією поведінки, безпричинним пожвавленням, швидкою зміною емоційних станів, нестійкістю уваги, незібраністю, помилками, які зумовлені послабленням процесів пам'яті (запам'ятовування, впізнавання, збереження, відтворення, забування). Спостерігається прискорення серцебиття та дихання, поверховість дихання, надмірне потовиділення, пониження температури кінцівок, підвищений тремор, підвищена частота сечопускання. Усе це призводить до того, що спортсмен не може використати напрацьовані можливості, допускає помилки навіть у добре засвоєних діях, поводиться імпульсивно, непослідовно.
Стартова апатія обумовлена протіканням нервових про-цесів, які протилежні тим, котрі викликають стартову лихоманку: гальмівні процеси в нервовій системі посилюються, частіше під впливом сильної втоми або перетренування. Спостерігається деяка сонливість, млявість рухів, понижується загальна активність та бажання змагатись, притуплюються сприймання, увага.

Післязмагальні психічні стани значною мірою залежать від результату змагання.
1. Перемога, яка дісталась у важкій спортивній боротьбі, а також досягнення запланованого результату (перемога над сильним суперником, покращання власного рекорду, виконання нормативу майстра) призводять до позитивних емоційних реакцій: стійкому почуттю задоволеності собою, гордості за свою команду, життєрадісному настрою, впевненості у своїх силах, бажанню тренуватись.

2.Якщо перемога або відносний успіх досягнуто легко, без особливих зусиль, тоді можуть виникнути переоцінка своїх спортивних здібностей, зазнайст-во, зайва самовпевненість, безпечність, зневажання тренувальною роботою.
3. Поразка або відносна невдача, особливо, якщо спортсмен не зумів проявити свої бійцівські якості або зустрівся з кричущою несправедливістю в оцінці результату, може викликати депресію, невпевненість у своїх силах, роз-чарування, заздрість, небажання тренуватись, а іноді і призвести до відмови від занять спортом.
4.Емоційна реакція на поразку може бути і позитивною: виникають стенічні емоції, критичне ставлення до своїх недоліків, підвищується працездатність на тренуваннях, збільшується число вольових проявів, зростає наполегливість у досягненні цілі. Формування спортивного характеру завжди поєднано із стенічними емоціями у відповідь на неуспіх у змаганні.


7827467289210189.html
7827519480690004.html
    PR.RU™